(Не знаю, в яку рубрику ліпше писати, тож втулила сюди:)) Ситуація: тут, де я зараз живу, більшість батьків кладуть спати на ніч дитину ледь не з народження в окрему кімнату...І всі наші гості так дивуються, що маська (6 місяців) спить у нашій кімнаті (у неї окремий куточок, колиска, меблі). І лікар тутешній наполегливо рекомендує окрему дитячу.... Та й чоловік підштовхує до такого рішення. А я от якось ніяк не можу визріти для такого рішення. Чогось ні мізками, ні душею не можу сприйняти те, що маленький бусьок буде сам у кімнаті... а коли ваші дітки перемандровували в іншу кімнату на ніч? дякую:)
Розслабтеся, ви нормальна мама :) Мої взагалі спали зі мною в одному ліжку років до 3х. Старша спала у своєму ліжку, але з нами, в кімнаті до 8-9 років десь (але коли їй було 6, народилася мала, і я все одно спала з малою в дитячій). Потім я наполегливо почала тікати спати з чоловіком в іншу кімнату, старша сприймала це чудово (ура, тепер у нас своя справжня дитяча кімната), а малій було дуже важко -то я все ж таки лишалася ночувати біля неї, то вона прибігала вночі до мене.
Зараз малій 5, зазвичай спить зі старшою у дитячій, але коли щось у неї не задається у житті і вона в психологічному дискомфорті, то ввечері наполягає, щоб спати зі мною. Буває аж так гірко плаче, що тут я вже остаточно розумію, що це зовсім ніяка не примха, і дитину треба конче взяти під крило.
Допишу - при всьому цьому старшу усі знайомі вважають дуже самостійною. Без проблем їздить у дитячі табори сама, не скиглячи мені по телефону. Тобто зайвої прив'язаності немає, психіка не травмована і таке інше. А мала - ще просто мала, їй ще мама дійсно потрібна неподалік.
в 2.3, переселился сразу без проблем, но приходит под утро погреться-поласкаться. Мне намного удобнее, когда ребенок отдельно, больше свободы для взрослых.
А чоловіку скажіть - а якщо вночі у дитини раптом підніметься температура? АБо трапиться розлад шлунка, і вона вирве на подушку? Далі самі дофантазуйте. Ну і взагалі це не фантазії, все це було у мене з малими - прокидаєшся раптом від того, що дитина тихо вовтузиться. Мацаєш - а вона як сковорідка гаряча, і вовтузиться, бо холодно їй при лихоманці. І у малому віці це запросто може бути ТИХО, старша у мене при високій температурі не спить и скиглить, а малу при 39 і вище просто відрубає, і при найменших проявах хвороби я забираю її до себе в постіль, бо страшенно боюсь пропустити оцей підйом, коли прокидаєшся - а дитина спить вмертву, міряєш - а там 40,3!
если получается срзу в отдельную, при єтом дитя и мама нормально єто воспринимают, почему нет? старшая до 8 мес спала с нами в кровати, потом в нашей комнате в своей кроватке, с 2,5 лет - в отдельной комнате в своей взрослой кровати. Вы делайте, как ВАМ удобно, а не что говорят другие, им хорошо советовать, а вставать ночью в другую комнату для покормить меня лично напрягало. а пару раз за ночь...
В 7 лет. До єтого не то что в отдельной комнате, а и в отдельной кровати не спала.
Стоило отселить - через день температура и возврат в нашу кровать. Наконец в начале лета переселили. Но все равно старается найти 1000 и 1 причину прийти к нам :))) Утром все равно преползает. Старший спал с рождения в отдельной кровати, но до его 9 лет мі жили в однушках.
--
БОЛЬНО - это когда ребёнок, которому остаётся жить считанные дни рисует жизнь, которой он не увидит... СИЛА - это когда инвалид на коляске улыбается в глаза тем, кто презирает его и ненавидит... СТРАШНО - когда малыш ждёт маму, а мамы уже нет.
коли з"явилась окрема кімната:)) а взагалі: сестра моя, послухавши чоловіка, з народження тримала малу в окремій кімнаті (там, де вона живе, це теж модно). Потім малА мАла серйозні проблеми із психікою, їй зараз 8,5 років, але до сих пір ще відгукується.
ІМХО - все індивідуально. мої в окремій кімнаті стали спати в 2,3 і 6 років, але ось зараз менший став постійно приходити спати до нас в ліжко - йому ввижаються якісь страхи. То хай спить, мені не шкода. Навіть якщо середньо-арифметично хтось буде вважати це примхами дитини і м"якотілостю батьків.
старшая в 5,3 г лет и младшего планируем в этом же возрасте как раз заканчиваем ремонт и под это дело надеемся переселить сына. Но я их из своей кровати поздно выселяла. Старшая до 10 лет к нам иногда ночью приходила. Младший только недавно перелег на отдельную кровать и полночи спит сам, а полночи к нам перебирается. Но мы сами любим спать с малыми - к рождению сына специально купили большую кровать, чтобы всем помещаться, поэтому все происходит по обоюдному желанию.
Трудно говорить о том, чего не знаешь, но еще труднее о том, что знаешь, промолчать! (с) Если ты родил дочь, то сажать дерево и строить дом уже не имеет смысла. (с)
Наша десь у 2,5 років. Але до цих пір (3,8 років) любить серед ночі прийти до мами і татка під бік :)) Не переймайтесь тим, що хтось каже. Робіть так, як зручно вам. Вважаю, що дитині самотньо у окремій кімнаті, щонайменше, до 3 років.
