нужны стихи на 4-6 строк о : пользе умывания и чистить зубы позавтракать сутра одеться быстро убрать посуду после еды или помочь маме убрать игрушки вечером спасибо.
у меня дома есть книга про песика Гавчика помічника+ Их там много серий. Так вот там есть короткие стишки как раз этой тематики. я для сына тоже покупала. Вроде издательство Ранок ( на м.Т.Шевченка есть их большой магазин) Если не найдёте, напишите в личку я с понедельника перепечатаю Вам.
Вереда Мала мама одинця, одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: одинець був вереда, Вереда вередував, всім спокою не давав: І бабусі, й тьоті Ірі, і сусідам по квартирі. Навіть котику-воркотику малому Від плачу тікать доводиться із дому. А горобчики сміються у садах: – Цвіль-цвірінь! Уже проснувся вереда. Ось у ліжку він сидить, в стінку стука: – Мамо, йди! Іди сюди! Візьми на руки! Хлопець дригає ногами, обливається сльозами І подушку обійма: – Ма-ма-ма! Стала мама умивать одинця – Репетує мазунець без кінця! Кулачками тре він очі: – я вмиватися не хочу! Теплої води нема! Ма-ма-ма! Мама мило червоненьке узяла. Вереду свого вмивати почала. Знову плаче: – Я не хочу! Ой, заходить мило в очі! Не намилюй! Не вмивай! Ай-ай-ай! Стала мама вереду утирать – Вереда давай ще дужче кричать. Він до лоба приклада кулачок: Ой, колючий рушничок, рушничок! Ти мене не обдирай, ти гладеньким витирай! Ай-ай-ай! Мама супу із каструлі налила, Мама ложку вередулі подала. – Нащо ложка? Забери ти! Хочу суп з тарілки пити! – І руками обома він тарілку підніма. Ма-ма-ма! Враз за шию потекло – гаряче! Верещить він: – Ой, пече! Ой, пече! – Як затупає ногами Та до мами із сльозами: – Суп гарячий... Їж сама! Дай того (чого нема!)... Ма-ма-ма! Ось бабуся вже зайшла до кімнати, Булку з маком принесла для внучати. – Я не хочу їсти так! Виберіть із булки мак! Чом варення в ній нема? Ма-ма-ма! Вереда усе кричить, не змовка: – Ви з вареннячком спечіть пиріжка! Я з варенням хочу їсти, Тільки так, щоб був без тіста, А начиночка сама! Ма-ма-ма! Стала мама одягать вереду, Вереда – галасувать: – Не піду! Хочу дома я сидіти! Вже набридло мені літо! Хочу, щоб прийшла зима! Ма-ма-ма! Мама слоника купила заводного Вереда горла щосили: – Не такого! Я не хочу заводного! Ти купи мені живого, Із ногами чотирма! Ма-ма-ма! Він із мамою гуляв у саду. Хто проходив – Впізнавав вереду. Знов розплакався синочок: – Мамо, хочу в дитсадочок, Гратись з дітками всіма! Ма-ма-ма! А йому відповіли малюки: – Ну навіщо вереда нам такий? Ні, не візьмемо тебе ми сюди: В дитсадочок нам не треба вереди!
