Дівчата-хочушечки. Я маюся беспліддям вже 10 років. Все думала що вік позволяє надіятися і чекати чуда! Але не встигла оглянуться, а вже 31 рік, чоловіку 35. Періодичні обстеження були : гормональна панель, ГСГ, спермограмма, ЗППП, постоїтальный тест. Регулярне обстеження в гінеколога. В квітні знов взялися з новими силами: в мене гідросальпінкс лівої труби, в чоловіка погана спермограмма. Чекали нормальної спермограмми. Тепер все добре у чоловіка, а я готуюся на лапароскопію, і я її страшенню боюся, точніше, наркозу в мене ніколи не було, от його і боюся найбільше. А ще мені цікаво, чи вдалося кому завагітніти з однією трубою? Чи пряма дорога нам на ЄКО? Дякую.
Зря переживаете... хотя вполне вас понимаю.. но я когда-то так боялась. в итоге год потеряла... лучше бы пересилила себя и год на боязни не теряла. Сейчас наркозы современные... почти никаких побочек. Я лапару делал у Волошина... есть ещё и Богомол. С одной трубой бывают вполне Б.
Не хвилюйтесь, це насправді не так страшно - хоча сама трусилась перед нею і майже 2 дні нічого навіть не їла від страху. А все пройшло швидко і без проблем, правда в мене діагностична була і нічого не видаляли.
В мене також на лапарі був перший наркоз (потім ще 3) - все буде добре, не хвилюйтесь! З приводу вагітності з однією трубою - не знаю, але я з обома завагітніла лише з другої спроби ЄКО.
Божаю щоб все пройшло швидко і після лапари ви самостійно завагітніли! Апчхіііііііііііііііі на вас хлопчаче!
Мне перед эко делали лапароскопию. Вообще ничего страшного. Вся процедура была около 40 мин. Наркоз и наркозом тяжело назвать. Просто крепкий-крепкий сон.(голова после него не болела). Я наоборот ждала побыстрее операции. Чем быстрее...тем ближе мы были к своему счастью.
Дівчата, вже я вдома. Саме страшне в лапароскопії це її очікування. Правду кажуть "горе от ума", менше треба вишуковувати в інеті відгуків. Пишу все по порядку. ПРЕДМЕДИКАЦІЯ. Вкололи дімедрол і атропін, так взяло, що до операційної шла і сміялася з лікарем, розслабиться помогло дуже. НАРКОЗ . Тут взагалі я не зрозуміла коли мені його ввели, тільки лягла на стіл, на одну руку вдягли манжетку, а в іншу поставили систему, тут якась жінка ( не той анастезіолог з яким я домовлялася), каже, що зараз трохи руку попече, ну я ж собі думаю антибіотик, бо пробу робили, та й виглядаю анастезіолога, питаю ту жінку це воно? Що далі було вже не памятаю. Кажуть, що ще розмовляла, щось розповідала. ЯК ВІДХОДИЛА. Просинаюся, біля мене дві медсестри, я питаю, дівчата, я що сама проснулася, чого ви мене не будили? Сміються. Везуть в палату, а мене там мама жде, кричу " Мама, в мене все добре!" Спитали, чи я ліжко бачу, переклали. Лежу і жду, коли ж мене затошнить? Не тошнить. Думаю, ну значить голова буде крутиться, підвелася, не крутиться. Кажу, мам, я мабуть поплачу, бо всі плачуть після наркозу, а я ні. Мама каже ну поплач. Почала я хлипать, не плачеться, мама сміється. Прийшли вколоть обезболююче, кажу в мене нічого не болить, не кололи. Через 5 годин прийшла лікар, каже будем ходить, пройшлася, все нормально. Сьогодні вже вдома, планувать будемо через три місяці. В кого ще є питання, пишіть.
Я на форумі з 2006 року, на новий давно не заходила, зараз в мене вісить повідомлення, але воно не відкриваються, тут лічки не працюють, так як і на Лікарі?
:) Усе буде добре. Мені лапароскопію робили давно. І трохи за інших обставин. Але у вас було питання чи можливо завагітнити з однією трубою. Я вам скажу, зі свого досвіду. МОЖНА. В мене одна труба. А зараз я вагітна (вже 37 тиждень пішов). Вагітність самостійна. Але ж ситуації у всіх різні. Бажаю, вам через рік чекати вже наближаючих пологів і багато багато щастя. )
Так, дівчата, новий в мене "прикол". Я ж тут похвалилася, що в мене все так добре, все так гарно, і почалося в мене не пойми що за фігня. Я якась сама не своя, весь час тошнить, стан такий, що наче втрачу свідомість, тиск скаче, голова крутиться. Я вже замучила всіх лікарів, ніхто не знає, що зі мною: кардіограмма в нормі, аналізи всі в нормі, щитовидні гормони теж, доплер судин голови та шиї теж в нормі, а я з розуму сходжу. І що я виявила, що це в мене побічна дія на церукал. Це ж стан абсолютного несидіння на місці, це стан психічно хворої людини, хочеться розбігтися і головою в стінку, жить не хочеться. Полізла по форумам, і ось що надибала, я сама не дуже можу свій стан описать, почитайте, хто зацікавився, до кінця http://forum.mamka.ru/lofiversion/index.php?t34997.html
дівчата привіт, і я до вас приєднаюся - у мене теж біда, сташно ужасно - вот уже майже рік не можу завагітніти - здала гормони,була не один раз на фолікулометрії- овуляція є- а завагітніти не можу - позавчора зробила внутрішній ренген - вердикт ПОВНА НЕПРОХІДНІСТЬ ОБОХ МАТКОВИХ ТРУБ - плакала і ніяк не можу заспокоїтися - лікар сказав що потрібно робити лапароскопію - але дуже переживаю - не знаю чи після операції зможу завагітніти - може у когось була така сама ситуація і лапар допоміг - поділіться будь-ласка. І ще одне запитання- як це все проходить, під анастезією чи без, і чи потрібно після операції лежати в лікарні. Вибачте, але лікар абсолютно нічого не сказав як це проходить - і ужасно боюся. наперед спасибі всім хто відгукнеться
Всем привет! Я новенькая в ваших рядах. Решила зарегистрироваться, предварительно почитав отзывы про лапароскопию на этом форуме, в частности про лапароскопию у Волошина А.А. В основном положительные, что радует. Предстоит попробовать самой 12 ноября. И боюсь, и не боюсь. Благодаря отзывам на форуме (в частности, отзывам Pushinki :)), настроила себя на хороший лад. Да и пообщавшись с Александром Анатольевичем немного успокоилась. Очень приятный как человек, на все вопросы отвечает без раздражения (как это бывает у многих врачей), вежливый, надеюсь на него и как на хорошего врача. Проблема моя - подозрение на гидросальпинкс левой трубы, Волошин сказал, что нужно удалять. Может по ходу еще что-то найдет. Дай Бог, чтобы только этим и ограничилось. Может не в ту тему написала. Извините, если что.
В общем, принимайте в ваши ряды. Кстати, мы с мужем ребенка до этого момента не планировали, проблема обнаружилась случайно. :(
Девочки, не бойтесь лапароскопии, у меня СПКЯ, надо было делать резекцию яичников, но так как у нас в поселке врач хороший есть, а вот аппаратуры нету ( то,что можно сделать лапароскопом мне делали в виде полостной операции, все прошло хорошо. Стойко идите к своей цели и все получится!
Дівчатка, розкажу Вам свою історію. У мене була позаматкова вагітність ( в трубі), дякувати Богу вчасно виявили та зробили лапароскопію, залишивши трубу. Після цього тривалий курс реабілітації,розсмоктуючої терапії( деякі процедури ббрррр), але все пройшла.Ще й як виявилось, по УЗД, в мене лише в лівому яйнику відбувалась овуляція( з того боку, де була позаматкова). І ось рік намагались завагітніти, все марно, але не без Бога, поїхали з чоловіком на прощу в Заглину, та молились вервиці до Богородиці, і чудо сталось, а зараз я мати 2 чудових діток! Жінки, моліться, просіть, та вірте - по вірі Вашій дається!
