Доброго дня! Прошу поради як краще вчинити в даній ситуації. Після одруження та народження дитини ми з чоловіком проживаємо з моїми батьками. Моя мама з чоловіком не дуже ладнає і всі його недостатки, на її думку ,розповідає кожного дня мені. Чоловік не допомагає батькам по господарству( тільки з мого прохання),пояснючи це тим,що ініціатива оцінюється ними критично. На даний момент є можливість жити окремо, але в будинку , що потребує капітального ремонту , а ще його мінус втому,що він знаходиться поруч з свекрухою ( чоловік дослухається до її порад). Незнаю, що робити,залишатися жити з батьками або підтримати чоловіка і переїхати в той будинок, якщо вибрати другий варіант,то незнаю як сказати про це мамі,бо кожна розмова про цей будинок з її сторони завершується плачем.
Жить только отдельно от родителей. Вы увидите как поменяются отношения. У меня была аналогичная ситуация, мама не отпускала от себя. Проблему решили симейной беседой. Любая мам зохочет счастья своему ребёнку.
Мы с мужем начинали жить с моим дедом, чтоб не снимать квартиру да и он тоже не хотел оставаться один. Нас хватило ровно на месяц, потом мы съехали в съемную. Тяжело конечно платить, но нам спокойнее стало. Да и он говорит что одному хорошо мы и общаться стали лучше. Так что лучше жить отдельно, а мама я думаю вас поймет и свыкнется. Удачи вам!
А в смысле - остаться с родителями или переезжать с мужем в другой дом? Это же ваш муж! С мужем в огонь и воду нужно, а вы - с мамой остаться.... Мда................
