як сказати ))) Щось я все чекаю і чекаю питань на тему "звідки я взявся", а їх все немає і немає. У нас таємниці немає і я не хочу аби хтось інший відкрито розказав малому про його всиновлення. Час від часу я розповідаю йому казки про тата, маму і Лук'яна. Казки йому подобаються, але ще жодного разу він не запитав, що то за будинок, де ми його знайшли. Цікаво, йому цих казок поки вистачає чи треба ще щось розповідати?
І ще, коли малий тільки з'явився у нас, він категорично відмовився спати разом з нами (у мене були мрії про спільний сон аби компенсувати те, що він не отримав). Потім ближче до 3 у нас почався період міграції з його ліжечка на наше. Цей період завершився тим, що минулого літа він переліз до нас і ми тепер спимо усі разом. Але... хлопцю через місяць 4. Домашні діти здебільшого в цей період мігрують у окреме ліжечко, а наш кричить, що хоче спати разом з мамою. тато вважає, що його потрібно відокремлювати, мені його шкода і я розглядаю це, як компенсацію (треба ж дитину нагодувати тим, чого у нього не було). Цікаво, що ви думаєте з приводу сумісного сну з нашими дітками?
