Я свою донечку відвела до садочку, коли їй було 2,2. За пів року до цього ми ходили повз садочок, дивилися як там дітки граються, я їй пояснювала, що їх мама і тато туди відводять на весь день, залишають з хорошею тьотею вихователькою, а ввечері забирають, запитувала чи вона туди ходити разом з іншими дітками. Вона дуже хотіла і з задоволенням вперше пішла. Спочатку дітки тільки на майданчику гралися, знайомилися з вихователями, звикали до них, а батьки стояли поруч і спостерігали, пізніше (десь через днів 4-5) їх відвели в групу. Донечка досить швидко звикла, їй подобається там, десь через тиждень-півтора, вона вже залишалася там на весь день. Але зранку їй дуже важко прокидатися і розставатися з мамою. З цього приводу у нас істерика. Як тільки відвожу в групу і йду за двері, істерика припиняється, вона там снідає, грається, спить, ввечері забираю щасливу дитину і обіцяє всім завтра ще прийти, а зранку знов та ж історія. Але ми рідко відвіюємо садочок бо вона хворіє часто: 3 дні в садочку 2-3 тижні вдома, в звязку з цим таке довге звикання до садочка. У нас в групі всі діти по різному звикали, всі плакали, бо до садочка таких довгих розлук з мамою не було, але з часом звикли, їм цікаво там, вони там вчаться ділитися іграшками, дружити, спілкуватися, вони дуже швидко розвиваються в садочку. Найважче це звикання і адаптація, причому найважче для мам, діти швидко звикають, а от у нас серце не на місці)) Обирайте в садочку вихователів, бо якщо це добра людина і дитині з нею буде легко і приємно спілкуватися, то і садочок вона полюбить і звикне швидше. У нас спочатку і на ручки брали і заспокоювали коли мама йшла. Тож багато залежить від вихователя.
По мнению педиатров - чем раньше, тем лучше отдавать ребёнка в садик. Он быстрее привыкает к садику в раннем возрасте. Главное рассказывать малышу про садик в красивых красках и ни в коем случае им не пугать, а то есть такие мамы "не покушаешь - отдам в садик!". И всё - считайте, что вы поставили крест на садике.
